Підзавдання потрібні, коли одна картка стає завеликою для контролю. В iTasks можна розкласти роботу на кілька рівнів, зберегти спільний контекст проєкту та бачити структуру в картці завдання і в проєктному дереві.
1. Створення підзавдання
Відкрийте батьківське завдання та натисніть Підзавдання. Нова картка успадковує проєкт і базові параметри батьківського завдання, тож проєкт у формі заблоковано. Якщо в батьківського завдання задано спринт, дочірні завдання також дотримуються цього контексту.
2. Глибина вкладеності
Глобально доступно до чотирьох рівнів дерева: кореневе завдання і ще три рівні підзавдань. Так можна розділити складну роботу й зберегти зрозумілу структуру.
3. Що видно в списку підзавдань
У картці батьківського завдання кожне підзавдання показує назву, статус, виконавця та лічильник дочірніх завдань. Натискання відкриває підзавдання як звичайну картку: в нього є власний опис, коментарі, вкладення, статус та історія.
4. Проєктне дерево
Режим проєктів на головному екрані показує ієрархію завдань усередині кожного проєкту. Це зручний спосіб побачити гілку повністю: підготовка запуску сайту, перевірка мобільного меню, навігації на iPhone та меню в горизонтальному положенні.
Перемикання режимів головного екрана описано в Режимах показу завдань. Налаштування самих проєктів — у Проєктах.
Завершення завдання з підзавданнями
Якщо під час завершення батьківського завдання в його гілці залишаються незавершені звичайні підзавдання, iTasks покаже список і попросить підтвердити їх спільне завершення. Перевірте назви та поточні статуси. Після підтвердження перелічені підзавдання також буде завершено; скасування залишить статуси без змін.
Підзавдання, пов’язані з воркфлоу, завершуються через власні процеси й не закриваються цією дією. Звичайні підзавдання всередині таких гілок можуть потрапити до списку підтвердження. Тому перевіряйте показаний список, а не лише найближчий рівень дерева.
Практичне правило
Створюйте підзавдання, коли в частини роботи є окремий виконавець, строк, статус або обговорення. Якщо це просто пункт чек-листа без самостійного власника, найчастіше достатньо описати його в тексті завдання.
Якщо кілька людей мають по черзі працювати над одним завданням, використовуйте робочий процес із ланцюжком відповідальних: на кожному етапі завдання отримує призначений для нього виконавець. Завдання має одного поточного відповідального, а картка, файли та обговорення залишаються спільними. Підзавдання підходять для окремих частин роботи, зокрема паралельних; процес — для послідовного передавання одного завдання.